Державне агентство земельних ресурсів пропонує обмежити володіння громадянами України 100 га земельних ділянок сільгосппризначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Завершальним акордом земельної реформи стане прийняття закону про скасування мораторію.
ТАКУ думку висловив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Миркевич. “Передбачене скасування мораторію на продаж сільгоспугідь означатиме завершення земельної реформи”, - сказав він.

Аграрна політика держави змінюється швидко і, схоже, докорінно.
Ще недавно, на початку березня, селяни раділи: влада визначила АПК однією з пріоритетних галузей і вписала у Держпрограму економічного розвитку на 2013-2014 роки більше десятка різних програм з підтримки сектора.
Уряд планував витратити на це щонайменше 13 млрд. грн.
Після анонсованої щедрості навряд чи хто очікував посягань на «священну корову», зокрема, на спеціальні режими оподаткування, які діють уже 15 років.
Тим не менш, Міндоходів розробляє законопроект, покликаний покращити ситуацію з наповненням бюджету саме за рахунок аграріїв.
Вдатися до таких заходів у Кабміні пропонують на тлі інших сюрпризів. Зокрема, заблоковані процедури реєстрації договорів оренди землі та введені стягнення за відсутність проектів землеустрою або недотримання вимог щодо сівозмін.

У Державному бюджеті України на 2013 рік передбачено 166,8 млн. грн. для фінансування програм технічного забезпечення агропромислового комплексу. Однак Міністерство аграрної політики та продовольства внесло пропозицію збільшити в 2013 році фінансування заходів державної підтримки на умовах фінансового лізингу на 830 млн. грн. У 2014 році сума повинна збільшитися на 1,3 млрд. грн., повідомляє прес-служба відомства.

Ще з дитинства пам'ятаю, як, гостюючи на літніх канікулах у бабусі на Вінниччині, ходили на ставки місцевого рибгоспу порибалити. А коли приходив час спускати воду зі ставків, то - не повірите - рибу можна було ловити просто руками. Тепер, звісно, все змінилося, і не лишень в селі Верхівка, а й в усій рибній галузі.

Кожен громадянин нашої країни має право безкоштовно отримати 2 га землi пiд особисте селянське господарство. Але що ж з ними робити далi?

Якщо на такiй дiлянцi в 2 га (або 4 га — середнiй розмiр паю в Українi) посiяти пшеницю - що й робить бiльшiсть вiтчизняних фермерiв - то за найсприятливiших умов восени за неї можна виручити 10 (20) тис. гривень. Розрахунок простий. Хоча в нашiй країнi середня врожайнiсть пшеницi становить 30 ц/га, припустiмо, що нашому селяниновi вдалося вийти на європейський рiвень (45-50 ц/га). 50 ц множимо на максимальну вартiсть - 1000 грн./т - виходить 5000 грн. з кожного гектара. I це щонайбiльше.

Груша - досить цінна плодова культура. Плоди груші є незамінним дієтичним продуктом харчування, а про задоволення від смакових якостей можна розповідати довго. Італійські, голландські й інші заморські груші є завжди, тільки вибирай, але часто ці великі гарні плоди не мають смаку… Де ж наші груші?

Завершити найдовшу реформу в Україні, яка триває вже два десятиліття, наважилися 9 грудня народні депутати, затвердивши в першому читанні Закон «Про ринок земель». Це означає: коли документ ухвалять у цілому, правила будуть такі, що не заборонятимуть продавати землю від 1 січня 2013 року.

Все більше на наших столах з’являється овочів і фруктів. Аграрії ж переймаються не лише правильною та швидкою їх доставкою з лану до столу, а й міркують: як зберегти усі поживні речовини та не зіпсувати товарний вигляд плодів. А ще – ми із задоволенням прикрашаємо взимку свої столи замороженими фруктами і овочами.

Голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков переконаний, що об’єднуючись в кооперативні структури, агровиробники зможуть подолати будь-які змови та негаразди.

Аграрії йому вірять, адже знають, що у Геннадія Володимировича за плечима чималий досвід успішного керівництва великим сільськогосподарським підприємством, є знання ситуації і чітке бачення шляху розвитку агропромислового комплексу.

Чимало власників землі, не маючи можливості самостійно на ній господарювати, здають її в оренду. Орендарі здебільшого розплачуються з селянами зерном, а в окремих селах людям взагалі нічого не платять за орендовані в них паї. Тисячі земельних ділянок використовуються великими й малими агропромисловими компаніями і не приносять жодного прибутку своїм господарям. Щоб не потрапити в таку ситуацію, треба чітко знати, який договір ви підписуєте і що він передбачає. 

Чимало власників землі, не маючи можливості самостійно на ній господарювати, здають її в оренду. Орендарі здебільшого розплачуються з селянами зерном, а в окремих селах людям взагалі нічого не платять за орендовані в них паї. Тисячі земельних ділянок використовуються великими й малими агропромисловими компаніями і не приносять жодного прибутку своїм господарям. Щоб не потрапити в таку ситуацію, треба чітко знати, який договір ви підписуєте і що він передбачає. 

Завдяки допомозі держави садівнича галузь вийшла на європейські норми розвитку, та неочікувано зіштовхнулася з проблемою, що може уповільнити її розвиток.

Коли їдеш Вінниччиною, то бачиш невеликі сади, схожі на ліс. Малі – належать фермерам. Великі - акціонерним товариствам, що раніше були спеціалізованими радгоспами. У роботі цих виробників є низка відмінностей, а спільне те, що займатися садівництвом стало вигідно. Вже майже 10 років держава спрямовує частину одновідсоткового збору з продажу алкогольних напоїв на розвиток галузі, майже повністю відшкодовуючи господарствам затрати на придбання саджанців і догляду за молодими садами. Молодим є сад від його закладення до початку плодоношення (це 4-5 років - авт.)

На Вінниччині вдалося зберегти структуру, яка є організаційним штабом для садівників. Тож протягом останніх 10 років область є лідером за площею посадки молодих інтенсивних садів, врожайністю, обсягами збору плодів. А яблук господарства корпорації „Вінницясадвинпром” виробляють щонайменше чверть від валового їх збору в організованому секторі економіки держави.