AGROKRAINA.COM.UA

Успішне господарювання!
АК » Агрополітика » Вітчизняне садівництво: стан та перспективи


Вітчизняне садівництво: стан та перспективи


Завдяки допомозі держави садівнича галузь вийшла на європейські норми розвитку, та неочікувано зіштовхнулася з проблемою, що може уповільнити її розвиток.

 

Коли їдеш Вінниччиною, то бачиш невеликі сади, схожі на ліс. Малі – належать фермерам. Великі - акціонерним товариствам, що раніше були спеціалізованими радгоспами. У роботі цих виробників є низка відмінностей, а спільне те, що займатися садівництвом стало вигідно. Вже майже 10 років держава спрямовує частину одновідсоткового збору з продажу алкогольних напоїв на розвиток галузі, майже повністю відшкодовуючи господарствам затрати на придбання саджанців і догляду за молодими садами. Молодим є сад від його закладення до початку плодоношення (це 4-5 років - авт.)

На Вінниччині вдалося зберегти структуру, яка є організаційним штабом для садівників. Тож протягом останніх 10 років область є лідером за площею посадки молодих інтенсивних садів, врожайністю, обсягами збору плодів. А яблук господарства корпорації „Вінницясадвинпром” виробляють щонайменше чверть від валового їх збору в організованому секторі економіки держави.

 

Своє яблуко – краще!

У 60-70-х роках минулого століття в області було посаджено майже 29 тис. га саду – найбільше серед регіонів країни. Власне, у вищеназваній корпорації запевнили: садівництво на Поділлі традиційне ще з Київської Русі, а традиції в галузі закладалися століттями. У цьому переконався, ознайомившись з історією населених пунктів. Наприклад, у селі Шершні Тиврівського району у 18 столітті почали вирощувати закордонні акліматизовані сорти яблук, груш, слив. Нерідко пан переймався і тим, щоб фруктові дерева росли біля хат селян. Зокрема, магнат Вінцентій Потоцький, палац якого був у райцентрі Немирів, забороняв молодятам стати на весільний рушник, не виконавши його вимогу: з панського розсадника брали 2 щепи, саджали їх у своєму дворі, і лише після цього йшли вінчатися. Ще у 19 столітті подільське яблуко користувалося неабияким попитом на престижній на той час в Європі Санкт-Петербурзькій виставці.

Цікаво, що при царському дворі була школа садівників. Один з її випускників Август Меркалн вже у 30-тих роках минулого століття у числі 25-ти тисячників був направлений на Поділля піднімати сільське господарство. Його син Ігор теж вирощував фруктові дерева. Живе садами і керівник потужного господарства „Міжлісся” Барського району Олег Меркалн, продовжуючи традицію свого роду з понад сторічним садівничим стажем.

Він каже, що плодоносне дерево - не зернові, які можна пересіяти. Якщо у перший-другий рік сумлінно не доглянути за саджанцем, на належну віддачу марно сподіватися. Власне, щоби створити промисловий сад, треба роки, а то й десятиліття праці, у тому числі – для формування виробничої бази, налагодження сталих відносин з партнерами.

- Сірі, підзолисті ґрунти Вінниччини найбільш придатні для вирощування яблук, як, наприклад, у зоні Мелітополя – черешні, - каже Олег Меркалн. - За вмістом сухих речовин, амінокислот - а у світі цей критерій стоїть вище від вмісту цукру - подільське яблуко найкраще. Для фахівців не секрет, що соком з українських яблук поліпшують якість соків, вироблених в інших країнах.

 

До свого і закордонного столу

Майже 150 га молодого саду перспективних сортів яблунь Джонаголд, Айдаред, Флоріна, Чемпіон, Глостер та близько 50 га ягідників заклали протягом останніх років в господарстві села Строїнці того ж району. Догляд проводиться за новітніми технологіями. Відхилення від європейської практики лише у тому, що сад обприскують хімікатами у кілька разів менше, ніж, приміром, в Голландії. Керівник СТОВ „Поділля” Андрій Слободянюк розповів такий випадок. Якось він поцікавився у приватного підприємця, чому той завантажує його яблука у польські ящики. У відповідь почув що, мовляв, замовили привезти польські, та ваші такі самі завбільшки і смачніші...

У Строїнцях роблять ставку на вітчизняного споживача. Разом із тим бачать перспективи на інших ринках. Господарство без посередників налагодило співпрацю з однією з найпотужніших в Росії мережею супермаркетів. Торік цьому замовнику відвантажили 1,5 тисячі тонн яблук, а нинішнього року домовилися про значно більші обсяги. Є перспектива і в іншому векторі.

Так, за сприяння корпорації „Вінницясадвинпром” господарство співпрацює з Міжнародною фінансовою корпорацією за програмою розвитку плодово-ягідного сектора в області. Швейцарська урядова організація взялася сприяти виходу його на європейський ринок. Завдяки цій підтримці „Поділля” вдруге представить свою продукцію на світовій виставці овочів і фруктів у Німеччині. Швейцарський інститут органічної продукції сертифікував у господарстві плантації горобини, бузини і майже 100 га саду. Видали сертифікат європейського зразка. Нині проходить експертизу проект щодо виготовлення у Строїнцях чіпсів з яблук, ягід горобини і бузини в шоколаді, в’ялених слив, натуральних соків. Європа це все готова купувати.

 

Два власники – на одній ділянці

СВАТ „Дружба”, що в Тульчинському районі, торік зібрало 12 тисяч тонн яблук. Приблизно такий вал отримують разом сільгосппідприємства в деяких регіонах. У Шурі-Копіївській лише яблунь – близько 600 га, а ще – 15 га черешні, 13 га груші. Останні кілька років посадили задля того, щоби продовжити сезон реалізації продукції. Річ у тім, що в радянський період в господарстві формували сад і виробничу базу для роботи, так би мовити, з коліс. За рознарядкою яблука вагонами відправляли до Росії. У тому числі і врожай літніх та ранніх осінніх сортів, під якими тут зайнято 100 гектарів. А тепер останні реалізувати – проблема, навіть на сік. За несортові яблука переробні підприємства дають таку ціну, що їх збирати собі у збиток.

На пізні осінні і зимові сорти попит є. Проте період реалізації куций - до настання морозів, а основний покупець – підприємці - не відзначаються стабільністю: сьогодні на завантаження може прибути кілька фур, а завтра жодної. За цих обставин тримати добру ціну надто складно. Тому поточного року в господарстві реконструювали приміщення для встановлення холодильного обладнання на одну тисячу тонн. Відтак частину врожаю зможуть реалізувати взимку і навесні, коли ціна сягає максимальної позначки. Потреба у сучасному сховищі у кілька разів більша, але для господарства непосильно брати кредит за високої облікової ставки.

Принагідно зауважу, що у 2002 році „Дружба” мала майже 2 млн. грн. боргів. Місцевий спеціаліст Валерій Хворостовський, очоливши товариство, за два роки повністю розрахувався з боргами. Він і тепер із вдячністю говорить про державну позицію відповідних служб, які тоді не порушили справу щодо банкрутства. Нині господарство своєчасно сплачує податки, виплачує зарплату 150 працівникам, які мають роботу круглий рік. І, звісно, воно надає допомогу закладам соціальної сфери в селі. 

- Маємо 150 гектарів молодого саду, - розповідає голова правління СВАТ „Дружба” Валерій Хворостовський. – Це наша перспектива, за створення якої понад 400 пайовиків товариства вдячні державі. Разом із тим механізм відшкодування витрат надто складний. Маленьке відхилення – і вже порушення. А від замовлення проекту до посадки саду проходить майже два роки. За цей час з’являються новинки, а внести корективи не можна, бо втратиш підтримку.

У товаристві сформувався хороший колектив спеціалістів і працівників. Однак певні проблеми не розв’язати на місці і, зокрема, щодо власності. Під час розпаювання землі на зборах акціонерів товариства визначили шість кварталів нормального саду на той випадок, якщо хтось захоче виокремитися. Для таких прийняли рішення, що за кожне дерево мають сплатити 20 гривень (стільки коштує саджанець). Це для того, щоби можна було закласти новий.

- Тоді ніхто не хотів самостійності, - розповідає керівник товариства. - А сьогодні дійшло до того, що кажуть: це моя земля і, значить, мій садок. І так не лише у нас, а в усіх садівничих господарствах. Люди і господарство витрачає кошти на суди. А це ж має бути визначено законодавчо. Якщо віддаємо безоплатно, то хто відшкодує збитки, адже фруктові дерева є основними засобами, як худоба, техніка тощо, і без них не зможемо працювати. Якщо господарство збанкрутує, то кому від цього краще буде: працівникам, які залишаться без зарплатні, державі, яка не отримає податки?

 

Коментар

Генеральний директор корпорації „Вінницясадвинпром” Анатолій Семенюк:

- У господарствах, що входять до корпорації „Вінницясадвинпром” є майже 4 тис. га молодих інтенсивних садів, що становить 30% від загальної площі садів. За цим показником область вийшла на європейські норми, що стало можливим завдяки державній допомозі галузі. Разом із тим механізм відшкодування витрат складний. Сьогодні, щоб господарство отримало право на підтримку, комісії на районному, обласному, республіканському рівнях щомісяця розглядають подані ним документи (бо фінансування здійснюється помісячно - авт). А можна зробити по-іншому: кошти розподіляються на 1 га молодого саду, а фермер сам знає на що їх використати.

Багаторічні насадження ввійшли до статутного фонду відкритих акціонерних товариств задовго до розпаювання у них землі. Під час останнього це не бралося до уваги, що призвело до конфлікту між власниками земельних паїв і власниками багаторічних насаджень та, у свою чергу, погіршило інвестиційний клімат у галузі. Є гіркі факти, коли фруктові дерева вирубують або молодий сад пересаджують. Цю проблему треба вирішити на законодавчому рівні і ми неодноразово зверталися до народних депутатів. Зауважу, що спеціалістами відповідних управлінь Вінницької облдержадміністрації спільно з представниками садівничих підприємств розроблені пропозиції щодо змін у законодавстві, які можуть зняти гостроту конфліктної ситуації.

Прикро і те, що супермаркети надають перевагу закордонним яблукам, які мають вільний доступ на український ринок. Але ж так фінансується розвиток чужого виробника. Хоча садівничі господарства нашої країни можуть повністю забезпечити попит у яблуках на внутрішньому ринку.

Мітки:

Комментарі

Ваш комментар

Опитування

Де ви купуєте насіння овочевих культур?

На базарі
В професійному магазині
На спеціалізованих виставках
В Інтернет магазині
Вирощую сам

Показати всі опитування