Добігає кінця один із найвідповідальніших етапів у сільському господарстві – збір урожаю. Саме час подбати про те, щоб сили, потрачені на догляд за городиною, не пропали даремно. А для цього потрібно не тільки вчасно зібрати вирощене, але й зберегти його.
    Радіє душа господаря від споглядання на рясні клубні картоплі, над якими репається земля, велетенські гарбузи, що заполонили увесь баштан, тугі головки капусти, яким вже тісно на грядках. Це добра нагорода за чималі зусилля впродовж багатьох місяців. Та зітхати з полегшенням ранувато. Виростити гарну городину – лише половина успіху. Не менш складне завдання його зберегти. І для цього існує перевірений часом досвід цілих поколінь землеробів. 
    Другий хліб
    Недаремно так шанобливо називають улюблену всіма картопельку. Цей коренеплід не тільки смачний, але й дуже корисний. 
Здавна сік сирої картоплі використовується для загоєння виразок шлунку й дванадцятипалої кишки, зниження кислотності шлунку та лікування гастритів. Картопляний сік вважається дуже корисним засобом від запорів. У сполученні з журавлиним він допомагає при пієлонефриті. 
    Також його застосовують усередину при гіпертонії, хворобах щитовидної залози, для лікування дихальних шляхів. 
    Ще картопляний сік підсилює терапію антибіотиками й сульфаніламідами, якщо його приймати разом із соком моркви, капусти й черноплідної горобини. 
    А отримати його дуже просто: свіжа картопля ретельно миється щіткою, натирається на пластмасовій тертці, отриману масу віджимають через марлю. Добова доза соку становить 150-200 мл. Готувати сік потрібно безпосередньо перед уживанням, пити за 1,5 години до їжі по 50 мл 3-4 рази в день. Лікуються так один місяць, потім роблять перерву на тиждень, після чого курс лікування повторюють. Звісно, щоб лікування було ефективним, із раціону у цей час виключають гострі, солоні та пряні продукти, м’ясні бульйони.
    Зберігаємо за правилами
    Зберігати картоплю не складно. Головне для цього її добре висушити і помістити на зиму у теплий, добре провітрюваний льох. Для того, щоб вентиляція була достатньою у льосі встановлюють витяжні труби, люки, які часто відкривають при підвищеній температурі. Науковці стверджують, що при температурі близької до нуля в картоплі спостерігається синтез цукру, при температурі вище 10°С відбувається ресинтез (утворення крохмалю). 
    Режими зберігання картоплі можна розділити на 3 періоди. Перший - післяжнивний, або лікувальний, коли заліковуються механічні пошкодження і підсушується поверхня. Сприятливий режим для цього періоду температура 15 - 18°С, тривалість його – 8 -10 діб. Вища температура не сприяє загоєнню ран, оскільки можливе загнивання картоплі, а при нижчій температурі лікувальний період не дає потрібного ефекту.
    Другий період - охолоджування, що забезпечує підготовку картоплі до зберігання. Температура знижується поволі з 18°С до умов зберігання ( 2 -4°С).
Третій - безпосередньо зберігання картоплі тривалий час при заданій температурі. Якщо тепловий режим обрано не правильно, про це засвідчить запах гнилі у сховищі, запотівання на стелі, проростання. Для усунення запотівання верхніх шарів картоплі рекомендується вкривати її ящиками, рогожами, соломою, кулями. Явно видимі хворі і підморожені бульби потрібно видаляти.
    Звісно, щоб картопля зберігалася довго і надійно, потрібно обрати відповідні сорти. Стійких сортів зараз дуже багато, зокрем це – «Санта», «Повінь», «Пікассо», «Аріель», «Альбатрос», «Невська» та інші.
    Отож, подбавши про належне збереження цього коренеплоду, ви цілий рік смакуватимете найрізноманітнішими картопляними стравами. А вміло приготувавши картопельку, можна задовольнити найвитонченіші смаки. Навряд чи залишать кого байдужим картопляні «котлети по-Київськи». 
    Для цього обчищену картоплю відварюють, протирають крізь сито, заправляють частиною сирих яєць, крохмалем і сіллю. Борошно просівають, злегка підсмажують, розводять кип’яченим молоком так, щоб одержати густу підливу, а потім проварюють і змішують з посіченими вареними грибами. 
    Підготовлену картоплю ділять на порції, начиняють молочною підливою з грибами, надають форми огірка, обкачують у борошні, змочують яйцями, обкачують вдруге у сухарях і смажать до рум’яного кольору. При подачі на стіл до котлет подають грибну підливу. Для підливи гриби промивають, варять до готовності, дрібно січуть, підсмажують, додають дрібно нарізану цибулю, підсмажений томат, підсмажене борошно, все змішують, розводять грибним бульйоном, добре проварюють і заправляють вершковим маслом. 
На 1 кг картоплі - 1,5 ст. ложки вершкового масла, 2,5 ст. ложки жиру, 1 склянку молока, 2,5 ст. ложки пшеничного борошна, 2 ст. ложки картопляного крохмалю, 2 яйця, 20 г сушених грибів, 4 ст. ложки сухарів. 
    Для підливи — 15 г сушених грибів, по 1/2 ст. ложки пшеничного борошна і жиру, 2 цибулини, 1 чайну ложку вершкового масла.