Щоб надійно зміцнити своє здоров’я, варто інколи перевести погляд з аптечних вітрин під власні ноги. Саме тут знаходяться ліки, що допомагають без побічних ефектів. Одну з лідируючих позицій серед таких помічників займає...  звичайнісінька кульбаба.

    Деякі дослідники вважають цю рослину найефективнішим засобом для очищення крові та лімфи, що перевершує навіть дорогі імпортні препарати.

         Сік кульбаби, оте «молочко», що виділяється внаслідок зламу, містить гіркоти, котрі активізують процеси виділення жовчі, травних ферментів, тож посилюється якість і швидкість перетравлення їжі та виділення продуктів обміну. Тому унеможливлюються так звані хвороби обміну речовин (камені в печінці, нирках та сечовому міхурі, вугрі, фурункули, висипання на шкірі, відкладення солей у кістках). Якщо вчасно виводиться шкідливий холестерин, то ракові клітини втрачають можливість для розвитку, отож кульбаба - ще й протипухлинний захист.

          Окрім того, листя та суцвіття кульбаби багаті на вітаміни С, Е, В1, каротин та мінеральні солі — заліза, фосфору, магнію, кальцію.

Соком із коренів кульбаби виводять сухі мозолі, бородавки, видаляють вугри, веснянки та різноманітні шкірні плями.

Міцна тендітність

Хоча квіточки кульбаби виглядають, як маленькі ніжні сонечка, за цією тендітністю ховається надзвичайна міць.

Вкрай стійка і витривала кульбаба чудово почуває себе на будь-якому ґрунті. Її потужний стрижневий корінь, до 30 см у довжину, міцно утримує рослину в землі. Росте вона скрізь, куди тільки змогло потрапити насіння, що розноситься вітром на пухнастих парашутиках. Не цурається навіть землі, густо вкритої камінням або булижниками. І серед них

знайде собі шпаринку жовта голівка.

Зацвітає кульбаба у квітні - травні. За теплої погоди - наприкінці березня. Цвіте майже все літо. Але збирати її потрібно тільки весною. Саме тоді рослинка має найбільше цілющих властивостей. Найціннішою частиною кульбаби вважається коріння. Його викопують з ґрунту, розщеплюють і підвішують разом зі стеблами для просушування в провітрюваному місці. При температурі до 40°С можна сушити його і в печі.

Вгамовує навіть камені

Окрім вітамінів та мінералів рослина містить корисні для людського здоров’я гіркоти, тштер-піни та стероли, а також флавоноїди, дубильні речовини, по трохи ефірного масла, слизу, фруктози, інуліну.

Завдяки такому багатому складу кульбаба стимулює функції нирок і печінки, сприятливо впливає на сполучну тканину, підсилює кровопостачання. Одна із найважливіших галузей застосування рослини - видалення шлаків у процесі курсового лікування навесні і восени, оскільки кульбаба сприяє процесам виділення, активізуючи функцію нирок і печінки.

Сприятлива дія кульбаби на сполучні тканини частково пояснює її лікувальний вплив при подагрі й ревматизмі. Ревматики завжди почувають себе краще після проведення курсових лікувань кульбабою: частота больових атак скорочується і інтенсивність болю слабшає.

Якщо при жовчнокам’яній хворобі двічі на рік проводити курсове лікування кульбабою, нового утворення каменів або збільшення старих не відбувається. Щоправда, вже наявні камені вона не розчиняє, але за допомогою чаю з кульбаби їх можна «заспокоїти» і таким чином зняти коліки.

Ліки власними руками

Щоб приготувати запашний чай з кульбаби, потрібно: 1-2 чайні ложки нарізаної сировини залити 1/4 л холодної води, довести до кипіння, 1 хвилину кип’ятити. Через 10 хвилин процідити.

Іноді фітотерапевти сечогінну дію кульбаби намагаються використати при спробі вивести дрібні ниркові камені шляхом так званого «водного удару». У цьому випадку чай з кульбаби готують з розрахунку 2 столові ложки сировини на 1/2 л холодної води; суміш доводять до кипіння і через 20 хвилин проціджують. Отриманий настій потім розводять у 1,5 л теплої води. Це кількість, яку потрібно випити в протягом 15-20 хвилин. Відбувається різке збільшення сечовиділення, при якому можуть вийти дрібні камені.

Хворі суглоби при артритах і поліартритах можна лікувати просто і ефективно – щойно розквітає кульбаба, потрібно зірвати 10 квіточок, добре пережувати їх, а потім ковтнути. У кого ці хвороби хронічні – варто засушити на зиму квіти, а потім запарити окропом і з’їдати по столовій ложці вранці натщесерце. А тим, у кого звужені судини чи ішемічна хвороба серця, корисно їсти стебла кульбаби у сирому вигляді – від 5 до 10 штук уранці натщесерце за дві години до сніданку, добре пережовуючи.

         Варення з кульбаби – це одночасно і користь, і смакота. При зобі, захворюваннях печінки, нирок, селезінки, підшлункової залози, при холециститі, гепатиті таке варення надзвичайно корисне.

         Щоб його приготувати, потрібно покласти у миску 300 квіток кульбаби. Жовті пелюстки ретельно відокремлюють від зелених, бо останні містять гірке молочко, яке дасть неприємний присмак. Потім пелюстки добре миють холодною водою. Перебирають жовту суміш, перекладають її у друшляк, щоб стекла вода. Залишають на півгодини. Доки квіти стікають, готують сироп. Наливають у каструлю склянку води і поступово всипають цукор (400 г). Потім повільно ложкою у киплячий сироп опускають квіти кульбаби. Варять 20 хвилин. За 2-3 хвилини до закінчення додають дрібно порізаний лимон. Можна замінити його лимонною кислотою, а також добавити вишневе листя. Варення залишають на добу. Наступного дня його віджимають у марлі або пропускають кілька разів через сито. Кульбабовий сироп знову проварюють, помішуючи 20 хвилин. Виходить літр густого і прозорого варення, схожого на мед. Його можна перелити у банку, але зберігати варто не більше місяця, оскільки воно кристалізується.

     Із квітів кульбаби можна зробити навіть вино. Для цього беруть очищені пелюстки, запарюють і настоюють протягом трьох днів. Потім суміш проціджують, додають теплу воду та цукор, проварюють до повного його розчинення. На 3 кг квіток беруть 1,3 кг цукру, один лимон, апельсин, винні дріжджі та 100 грамів родзинок. Переливають все це в банку і накривають марлею. Через три дні знову проціджують, переливають у винний бутиль, закривають кришкою. Бродить вино чотири місяці. На смак нагадує ароматну карамель.

         Любителі кави можуть сумістити приємне з корисним, приготувавши каву з висушених та обсмажених коренів кульбаби. Її регулярне вживання забезпечить хороший настрій та чудовий колір шкіри (1 ч. л подрібнених обсмажених коренів на склянку молока прокип’ятити кілька хвилин, можна залити гарячим молоком і настояти хвилин 20). Якщо до підсмаженого коріння кульбаби додати смажені жолуді та ячмінь у співвідношенні 1:2:7, то така кава (чайна ложка на склянку молока) показана навіть тяжкохворим на цукровий діабет.

Щоб приготувати салат, листя кульбаби потрібно 30 хвилин вимочувати у сольовому розчині – 1 ст. л. солі на літр води. Це позбавить їх гіркоти. До подрібнених листків можна добавляти чого душа забажає – молоду петрушку, цибулю, варені яйця, заправити найсмачніше сметаною.

         Отож, золота квітка не тільки допоможе зміцнити здоров’я, але й подарує хороший настрій та гарну зовнішність. І все це за невеличке зусилля – підняти із землі цей дорогоцінний дарунок природи.

                                                                                 Єлизавета РАДІСНА