Свого часу на Вінниччині, де 52% становить сільське населення, зробили немало для розвитку сільської кооперації, хоча то був такий період, коли державна підтримка цьому напрямку не надавалася, а законодавча база була недостатня.
    - У себе ми створюємо сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, щоби розв’язати нагальні питання життя людей, а тому громада відрядила нас ретельно ознайомитися з досвідом подолян, - каже Новоборовський селищний голова з Житомирщини, член ради сільських і селищних голів при Кабінеті Міністрів Григорій Рудюк. 
    Програма затверджена Урядом, передбачені кошти з держбюджету, тож розвитком особистих селянських господарств треба займатися предметно, бо цього потребують мільйони сельчан. Державною програмою передбачено до 2015 року створити 10500 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК): по суті, на території кожної сільської ради. Це молочарські, м’ясопереробні, плодоовочеві, зернові, багатофункціональні, які покликані не тільки задля економічної місії, а, перш за все, для соціального відродження села. 
Найбільше проблем сьогодні є в роботі кооперативів із заготівлі молока. Тобто у тому секторі, який безпосередньо позначається на рівні життя сельчан. Так, зі слів голови Вінницької облдержадміністрації Олександра Домбровського, населення регіону щороку за здане молоко отримує майже один мільярд гривень. Саме соціальна значимість питання спонукала Томашпільську райдержадміністрацію і районну раду створити сільський обслуговуючий кооператив „Томашпільський районний агроторговий дім „Надія”.
    - Коли у 2005 році ми зробили аналіз, - сказав голова райдержадміністрації Анатолій Олійник, - то побачили таку

картину. В районі проживає 4 тисячі працездатного населення, місячний фонд оплати праці у середньому становить 2,8-2,9 млн. гривень. У той же час населення в місяць здає молока 35-40 тонн, тобто за тодішньою закупівельною ціною на суму 3,5-4 млн. гривень, а кількість сільських дворів, які утримують корів, більша від кількості робочих місць. Тому перейнялися створенням кооперативу, щоби покращити якість молока і водночас через конкуренцію збільшити закупівельну ціну. З цих грошей живуть сім’ї, дітей збирають до школи, навчають у вузах...
    А почали з того, що написали проект і виграли грант Міжнародної фінансової корпорації на суму еквівалентну 500 доларам США. Потім кілька місяців на прикладі села Пилипи-Борівські відпрацьовували механізм роботи з людьми. Навчали, як правильно годувати корів, щоби збільшилися надої, а затрати зменшити. Коли кооператив вийшов на ринок заготівлі, закупівельна ціна на молоко становила 55-58 копійок за один літр, а він відразу дав одну гривню, як того вимагала постанова Кабінету Міністрів. Молокозаводи вимушено теж підняли ціну і на цій різниці за 4 місяці до кінця року вони додатково виплатили людям 9 мільйонів гривень. Якби не було кооперативу, вони цього не зробили б. У 2006 році кооператив довів закупівельну ціну молока до 2,4 гривні за кілограм.
     Обласна влада підтримала ініціативу томашпільчан і через регіональний конкурс розвитку територіальних громад спрямувала сюди 700 тис. гривень для придбання обладнання з очистки та охолодження молока. А в цілому за 4 роки обласний бюджет профінансував створення молокопунктів у районах області на суму понад 1,6 млн. гривень і ще 800 тисяч на умовах співфінансування надали районні й сільські ради. 
Сьогодні СОК «Томашпільський районний агроторговий дім „Надія” об’єднує 618 молокоздавачів з половини сіл району, має 9 пунктів прийому молока і може заготовляти половину молока, яке виробляє населення району. До речі, у числі його засновників фізичні особи, а також кілька сільських рад, які входять на правах асоційованих членів. Інші юридичні особи відсутні: він незалежний та неприбутковий. За три роки кооператив заготовив 5844 тонни молока, за які населенню виплатив 8,5 млн. гривень, сплатив понад 145 тисяч податків і майже 97 тисяч перерахував до Пенсійного фонду. Крім того, 28 його працівників (в апараті 4 особи, а решта займається прийомом молока у селах) отримали зарплату на суму 1,5 млн. гривень. Учасники наради ознайомилися з роботою торгового дому в кількох селах району. 
     Комаргородський сільський голова Василь Горошко зауважив, що люди мають де випасати череду, тому тримають по кілька корів, багато обзавелися доїльними установками. У цьому селі, де молоко заготовляють кілька молокозаводів, саме завдяки обслуговуючому кооперативу створено певне конкурентне середовище. Свій молокоприймальний пункт він облаштував у приміщенні, яке орендує в сільської ради. Щодня сюди з дворів доставляють понад півтори тонни молока, яке на сучасному обладнанні очищають, охолоджують і лише потім відправляють на молокозавод. „Усе реалізуємо першим ґатунком, - зазначила завідуюча молокоприймальним пунктом Галина Пустіва. - Регулярно робимо аналіз молока. Власне, здавати його якісним економічно вигідно: краща якість – отримуй доплату за жирність”. Кооператив платить 1,3 гривні за літр молока. Стільки, орієнтуючись на його ціну, дають й інші заготівельники, але за молоко „біле”, яке приймають без аналізів. Тобто можна не перейматися якістю, а долити води і отримаєш ті самі гроші. Що це за „конкуренція”?       Сировина має бути якісною, щоби з неї виробляти кінцеву продукцію, конкурентоспроможну на внутрішньому і зовнішньому ринках.
    - Як би там не конкурували переробні підприємства за сировину, та, думаю, вони спілкуються між собою, - переконаний Анатолій Олійник. - Теперішня ціна не задовольняє виробника. Треба допомогти селянину в транспортуванні охолодженого молока до ринку, у частковій його переробці на місці, щоби людям дати належну ціну.
Коли потужний інвестор, що зайшов у село Кислицьке, відмовився орендувати майно колишнього господарства, сільський голова Олексій Слюсарчук не розгубився. Цілісний майновий комплекс тут не розтягли: млин, столярку, майстерню, територію гаража, техніку передали комунальному підприємству і тепер для сельчан не є проблемою, де зерно змолоти на борошно чи дерть, чим скосити або привезти сіно, зорати город тощо. Усе це доступне за тарифами, які затверджує сільська рада, крім того, по вулицях проклали водогін. Якщо торік комунальне підприємство надало населенню послуг на 50 тис. гривень, то цього року буде удвічі більше. Фермерам та одноосібникам здаються в оренду складські приміщення для зберігання зерна, а приміщення колишньої свиноферми пристосують для вирощування гусей: в реалізації цього проекту, яким передбачено виробництво кінцевої продукції, візьме участь усе село. Одним словом, завдяки кооперації майно використовується з користю для населення, працює на поповнення статутного фонду комунгоспу і водночас на майновий пай виплачується орендна плата. 
    Хіба це не реальний варіант створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів? Принагідно зауважу, що вище названий кооператив у цьому селі теж має сучасний молокоприймальний пункт, хоча неподалік розміщений молокозавод.
    У райцентрі Томашпіль є вітчизняна техніка та обладнання, які на пільгових умовах постачатимуть сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам.
До речі, для створення СОК поточного року Уряд виділив 90 млн. гривень. Допомога надається на безповоротній основі: 90% кошти з держбюджету та 10% має вкласти сам кооператив. Під закуплене ним обладнання можна буде брати банківський кредит, і кооперативи ввійдуть в іншу державну програму – компенсація відсотків по кредитах комерційних банків. Передбачено створення фермерських кооперативів за участю особистих селянських господарств. Український державний фонд підтримки фермерських господарств має право надавати фермерам кредити на суму до 100 тис. гривень для внесення пайових внесків до СОК терміном на 5 років на безвідсотковій основі. А це означає, що фермер може на кредит купити невеликий молоко- чи м’ясопереробний завод. Окрім того, через систему „Украгролізинг” кооперативи можуть придбати техніку на умовах лізингу терміном на 7 років.
    Звісно, є ряд питань, які треба розв’язати. Зокрема, врегулювати правове поле, навчити людей організовувати кооперативи, створити культурні пасовища, забезпечити фінансування з місцевих бюджетів, виділити земельні ділянки, формувати матеріально-технічну базу шляхом передачі майнових паїв, які не використовуються тощо. У кожній області має бути створено 5 видів СОК, на прикладі яких можна вчити інших.
    Нині розроблено закон в частині визнання роботи кооперативів на неприбутковій основі, який схвалив Уряд і вже розглянула Верховна Рада у першому читанні. 
    - Маючи закон, нормативну базу, прийняту Урядом, державну підтримку, яка закладена до держбюджету на 2010 рік, ми - держслужбовці, науковці, керівники громадських професійних організацій, які представляють державну регіональну владу, - повинні зробити все, щоби програма була реалізована, а люди отримали від держави задекларовану підтримку”, - вважає аграрний міністр Юрій Мельник.