Абсолютно всі споруди - будинок, лазня, котедж, навіть сарай – можуть змінити свій вигляд до невпізнанності. Варто лише поміняти на них дах. А вже значення даху в житті самої будівлі переоцінити просто неможливо.

    Осипався кут фундаменту? - Нічого страшного (якщо він, звичайно, не руйнуватиметься далі). Щілини у стінах? - Ну холодно в будинку, опалювати треба більше. Вікна, двері відвалюються? - Дошкою підіпрем!

    Але якщо протік дах, тут уже найзатятіший ледар бере інструмент і лізе ставити латки! І справа навіть не в тому, що вода за комір тече: якщо потік дах - будинок залишиться будинком не довше ніж кілька місяців. Потім вже доведеться, крім даху, ремонтувати все - і стіни, і перекриття, і підлогу, і стелю, і фундамент. Причому ремонтувати капітально!

Вступ довгенький, та з нього випливає висновок: дах - дуже відповідальна річ! Тому більшість з нас і відшукує фахівців, щоб дачку покрили, або на будинку в селі, що дістався у спадщину, дах поміняти.

    Івана Купала - одне з найпоетичніших свят українського обрядового календаря. Оспіване поетами та художниками, воно дарує відчуття феєричної казки, що раптом стала реальністю.

    Ще в дохристиянську добу в середині липня слов’яни відзначали свято Купала. Та з часом ця язичницька традиція набула християнського забарвлення. І хоча збережено більшість язичницьких ритуалів, у цей день церква відзначає День народження Іоана Хрестителя, який у цю пору з’явився на світ у сім’ї священика Захарія у місті Ютта неподалік Єрусалима.

    Передувала цій події чудесна поява Ангела Господнього та його пророчі слова Захарію про те, що майбутній його син Іоанн наповниться Духом Святим і багатьох наверне до Господа Бога. Матір Іоанна Єлизавета змушена була рятувати сина від царя Ірода, а тому вивела його до пустелі, де в суворих умовах в пості та молитві зростав майбутній Хреститель Господа. У 30 років Іоанн прийшов на ріку Йордан, щоб підготувати людей до приходу Спасителя. І навіть після хрещення Ісуса Христа він продовжував проповідувати любов і правду Божу.

    Що може бути приємнішим холодними зимовими вечорами, ніж чаювання у теплій домашній обстановці. Особливо коли ваш напій полонить ароматом м’яти, ромашки чи барбарису. Та подбати про це потрібно не пізніше липня.

    Саме у середині літа відбувається збір багатьох цілющих трав, які не тільки смакують у вигляді вишуканого чаю, але й можуть стати в нагоді при багатьох недугах. Зокрема у цей час травники запасаються м’ятою.

    Щоб життя було спокійним

    М’ята довголиста – багаторічна рослина, яка росте в дикому виді на доволі обширній території: в Європі, Малій Азії. 

    М’ята – пряно-ароматична рослина, відома і вживана людиною ще до нашої ери. Ботаніки виділяють дуже багато видів цієї рослини, повязують родову назву Mentha з іменем німфи Мінти. В «Метаморфозах» Овідія знаходимо, що богиня підземного царства Персефома перетворила прекрасну німфу в пряну пахучу рослину і присвятила її Афродиті. 

    У попередньому номері ми докладно розповіли вам про кроликів, їх види, утримання, розведення. Сьогодні хотілося б детальніше поговорити про хвороби цих тварин. Адже захворювання улюбленців дуже нас засмучують. Чи не так?

    Отже, хвороби незаразного походження. Найбільш часті захворювання кроликів - шлунково-кишкові. Якщо кроленятам 20-30-денного віку не вистачає материнського молока, вони потроху починають поїдати грубі корми, призначені для матері. На ніжних слизових оболонках травних органів малюків утворюються ранки, виникає запалення шлунка і кишечника. Це ж захворювання може виникнути і у дорослих кролів при поїданні недоброякісних кормів, великої кількості бобових трав, при брудному утриманні тварин.

Як відомо, заготовити сіно – одне із найголовніших завдань на літо для будь-якого господаря. Бо переважну частину вітамінів худоба отримує саме із цього продукту. Але як заготовити його правильно, та ще й коли зачастили дощі?Показником настання пори сінокосу вважають масову бутонізацію бобових і початок колосіння злакових трав. Отож сінокоси припадають найчастіше на Апостольський піст Петра й Павла.

Тому частенько, попри строгі заборони, піст порушується, бо ж не можна цілісінький день махати косою на заправленій олією старій картоплі. А косовиця – справа не з легких. Трави в покосі різні. Листкуваті й стеблуваті стинають косою з твердої сталі, а, наприклад, кущуваті полонинські біловусники — найкраще «м’якою». Важко косити «нежар» — минулорічні невижаті трави разом із молодими. Також повинні косарі вміти правильно траву зрізати - висота скошування травостою має бути близько 4-5 см для першого укосу й 6-7 см - для другого. Цікаво, що традиції давнього й сучасного сінокосіння дещо відрізняються. Наприклад на Закарпатті – місцині, Богом створеній для покосів, господарі косили «поки не замерзне вода в точку». Викошували гладко, а де не можна цього було зробити, ощадливі горяни виривали траву руками. Поля скрізь були ретельно доглянуті, чистенькі...

    Напевне, ви знаєте, що редька зимова (Raphanus sativus L. Hybernum Al.) належить до родини капустяних (Brassicaceae). Дворічна культура у перший рiк розвиває розетку лiроподібних перистонадрiзаних листкiв i коренеплід, а на другий - квiтконосне стебло i насiння. Стебло прямостояче, розгалужене, до 100 см заввишки. Квiтки дрiбнi, двостатевi, правильнi, бiлi у китицях, оцвiтина подвiйна, чотиричленна.

    Редька цвiте у квiтнi - травнi. Її плід - веретеноподiбний товстий роздутий стручок. А період від появи масових сходів до настання технічної стиглості (повного формування коренеплоду) триває 100-120 днів.

  Хто не куштував цього запашного кисло-солодкого фрукту, не може оцінити усієї палітри смаку літніх дарунків природи. Незрівнянний, вишуканий смак аличі дозволяє їй займати лідируючі позиції серед найпопулярніших фруктів.

    Росте алича у висоту від 3 до 10 метрів. Період цвітіння припадає на початок травня, а дозрівання плодів - на серпень-вересень. Спочатку алича росла тільки на Закавказзі та в Середній Азії, потім була поширена в Європу й інші країни. Її невеликі плоди до 3 см мають злегка довгасту форму, колір може бути жовтим, червоним і навіть темно-синім.

При вирощуванні аличі слід звертати увагу на ґрунти та клімат. Також важливо стежити за її зростанням, оскільки культура дуже чутлива до всіляких хвороб і шкідників. Споживання аличі корисно для здоров’я, оскільки плоди містять багато цукрів, органічних кислот і пектину, вітаміни A, C, E та каротин.

   Виявляється, замість того, щоби боротися із застудами та інфекціями, ковтаючи несмачні антибіотики, краще заздалегідь укріпити свій імунітет, налягаючи на соковиті ягоди малини, – і користі більше буде, і побічних ефектів жодних.

    Окрім аскорбінки в малині чимало вітаміну А, який оберігає від серцево-судинних захворювань, старіння і раку. А ще там вітамін РР, що допоможе позбавитися від втоми, безсоння, поліпшить апетит і зробить шкіру чистою і еластичною. Вітамін Е – головний компонент омолоджуючих кремів. Вітамін В2 – здатен перемогти прищі, впоратися з лупою і зробити тьмяне ламке волосся густим і блискучим. Оскільки всі ці вітаміни є антиоксидантами, споживання малини добре позначиться на вашій зовнішності.

    Кава як напій відома вже не одне сторіччя. Батьківщиною кави вважається Ефіопія, де в провінції під назвою Каффа вперше було виявлено рослину з червоними плодами - дикоростучу каву. Існує думка, що назва "кава" пішла якраз від назви цієї провінції, хоча на цей рахунок є й інші припущення.

    Кава аравійська (coffea arabica) в природних умовах росте в лісах Ефіопської височини на висоті 2000 метрів. Кава являє собою невелике вічнозелене дерево. Цвіте білими духмяними квітами, з яких утворюються кісточкові плоди самозапилення.

     Цю надзвичайно корисну для садівників рослину називають люпином. На його коріннях утворюються невеличкі кулькоподібні здуття, в яких російський вчений М.С. Воронін у 1865 році знайшов бактерії, здатні зв’язувати вільний азот повітря й збагачувати ним ґрунт.

     До речі, в І столітті н.е. Пліній писав, що від посівів люпину "утучняются нивы и виноградники, а сам он не нуждается в навозе потому, что может заменить наилучший навоз".

Люпин, або «вовчі боби», відомий з глибокої давнини. Цю назву рослина отримала від латинського слова «люпус» - вовк. На відміну від справжніх бобів, у насінні люпину є гіркі отруйні речовини. До Європи багаторічний люпин багатолистий був завезений з Північної Америки на початку ХХ століття. 

    Ні для кого не є секретом, що сільське господарство, зокрема рослинництво, в усі часи було одним із найбільш ризикованих видів бізнесу. Адже вирощування сільгоспкультур значною мірою залежить від погодних умов, що складаються на відповідний період, які людина практично не може контролювати чи змінювати.

    Разом із тим, виробник агропродукції може мінімізувати свій ризик, створивши найбільш адаптовану до погодних умов свого регіону систему землеробства з урахуванням новітніх наукових досліджень у цій галузі.

   Наукові дослідження доводять: органічне землеробство залишає менш помітний вуглецевий слід, ніж звичайне. Основна перевага його полягає в зовсім іншому підході до управління родючістю ґрунту.

    Нині гаряче обговорюються заходи і стратегії по зменшенню глобального потепління. У ньому сільське господарство відіграє одну з ключових ролей: з одного боку - шкодить, бо виробляє значну кількість парникових газів, з іншого - саме ж і страждає, наприклад, через зміну рівня і тривалості опадів або поширення хвороб і шкідників. Тому дуже важливо якомога швидше перейти на більш сприятливе для клімату планети сільське господарство.

   Мають рацію гумористи, коли жартують, що кролики - це не тільки цінне хутро, але і корисне для здоров'я людини дієтичне м'ясо.

   Адже цей продукт не містить холестерину. Від кролятини, думаю, ніхто не відмовиться. Її рекомендують дітям, людям похилого віку, а також хворим на коліт, гастрит, хвороби серця і печінки, гіпертонію, діабет.

    М'ясо кроля - ніжне, смачне, соковите, добре засвоюється, нежирне і містить велику кількість повноцінного білка, який засвоюється організмом майже на 90%, тоді як яловичина - лише на 60-65%.

     «Що там, медом намазано?» - кажуть в народі про місце, куди людина особливо сильно прагне. А й справді, таку смакоту як мед ні з чим і не порівняєш. Але здавна його полюбляють не лише надзвичайний смак, а й за дивовижні властивості, які до кінця ще не вивчені.

    Якщо запитати знавців, вони скажуть, що мед містить понад 500 компонентів, необхідних людині. Та оголосити увесь список не здатен ніхто.

Лише у складі вуглеводів меду втримується аж 25 видів цукрів, найголовніші – глюкоза, фруктоза, сахароза, декстроза.

  Кінець весни - початок літа... Саме у цей час з’являються перші плоди запашної ранньої черешні, які не тільки задовольняють наші смакові уподобання, але й виявляють неоціненний вплив на здоров’я.

   Для здоров’я та краси

   Мабуть, важко знайти людину, яка б не любила цю соковиту солодку ягоду. Полюбляють черешню і птахи. Саме тому її назва походить від латинського сerasus avium - пташина вишня. Хоча апетитні соковиті плоди черешні і не вважаються лікарськими, та мають чудові лікувальні властивості і здатні принести чималу користь.