Не збережеш – не поїдеш
Щоби своєчасно і якісно посіяти, обробити посіяне, зібрати урожай - без механічних помічників не обійтися. Аби їх придбати, справжній господар добре затягує пояса, інколи віддає майже весь урожай, бере кредити. І на всі ці обмеження ви йдете в надії, що придбані машини, трактори, комбайни, навісне обладнання працюватимуть довгі роки, значно полегшуючи ваші фізичні зусилля.
Аж раптом виявляється, що техніка навіть найавторитетніших виробників відмовляє у найпотрібнішу мить. І замість того, щоби працювати, цінуючи кожну хвилину, ви бігаєте по сервісних центрах, гаючи дорогоцінний час, зазнаючи збитків. Але ж часом ви самі винні в тім, що ваші механічні помічники не виправдовують сподівань.
Однією з причин передчасного псування технічних засобів є незадовільне їх зберігання.
Починати бажано з даху
Про це треба подбати ще перед тим, як щось купувати, щоби погода зненацька не покарала. Яким бути сховищу для технічного парку - залежить від можливостей господаря. Найкращий варіант – це фундаментальний бокс із системою обігріву. Сьогодні на будівельному ринку є чималий асортимент матеріалів для стін, покрівлі, підлоги. Шукають своїх замовників і численні фірми, що спеціалізуються на спорудженні господарських об’єктів.
Ще краще, якщо ви самі розумієтеся в кладці, штукатурці, покрівельних роботах. Тоді зможете зі знанням справи стежити за процесом зведення приміщення. Кошти, вкладені в спорудження надійного сховища для техніки, окупляться протягом року - двох. Головне, якщо ви матимете теплий фундаментальний бокс - зможете за будь-яких погодних умов ретельно і якісно провести всі роботи з технічного обслуговування агрегатів. До того ж, надійно вкрита від атмосферного впливу та відповідно доглянута техніка не псуватиметься від корозії і завжди буде готова до застосування за призначенням.
Якщо ж у вас бракує грошей на фундаментальні бокси – будуйте тимчасові, бажано з металевого листу. Або споруджуйте навіс. Але не радимо використовувати руберойд, пінопласт, інші займисті матеріали, бо іскра від працюючого двигуна може стати причиною великої пожежі, яку ви власними силами навряд чи загасите.
Якщо доводиться залишати техніку на відкритих майданчиках, машини обов'язково мають пройти миття, консервацію і герметизацію, після чого їх встановлюють на підставки. Окремі деталі, складальні одиниці та вузли, що швидко руйнуються від впливу атмосферних факторів (акумулятори, клинописові передачі, втулочно-роликові ланцюги тощо), знімають з машин і після відповідної підготовки зберігають на облаштованих складах.
Основи консервації
Погодні умови нашої держави, погодьтесь, мінливі. Скажімо, перепади температур за добу інколи сягають 15-20°С, а вологість повітря в осінньо-зимовий період становить 90-100%. Це ідеальні передумови для корозії. Тож як від неї захиститися? Передусім треба підготувати техніку до зберігання. Ретельно очистити від пилу, бруду, мастил та олив, рослинних решток, добрив, пестицидів.
Для миття сільськогосподарської техніки перед її зберіганням є чимало відповідних синтетичних засобів, що ефективні від усіх видів забруднень і забезпечують добре очищення. Після «водних процедур» і висихання всі непофарбовані металеві поверхні деталей та агрегатів треба «законсервувати». Причому консервують і ті деталі, що залишаються на машинах, і ті, що зберігаються у складських приміщеннях.
Для захисту від корозії зовнішніх і внутрішніх поверхонь автотракторної та сільгосптехніки під час зберігання використовують відповідні консерваційні матеріали: пластичні (мастила), рідкі (оливи) та плівкові покриття.
Щоправда, варто підкреслити: консерваційні мастила добре ізолюють поверхні деталей від навколишнього середовища, та складність розконсервації обмежуює їх застосування. Найпоширенішими є мастило Гарматне і ВТВ-1.
Консерваційні оливи умовно поділяють на групи. Робочі – ті, що призначені для експлуатації різних машин та механізмів і неспроможні тривалий час захищати їх від корозії. Консерваційні призначені для внутрішньої та зовнішньої консервації металовиробів на період зберігання або транспортування і непридатні для експлуатації. Після розконсервації їх потрібно замінити на робочі оливи. Консерваційно-робочі відрізняються від консерваційних тим, що їх можна разово використати, вводячи техніку в експлуатацію (наприклад, до першої заміни оливи). Робочо-консерваційні оливи призначені для зберігання, транспортування, періодичної та постійної експлуатації техніки. Маючи високі експлуатаційні властивості, вони поступаються консерваційним і консерваційно-робочим оливам за захисними властивостями.
У якості захисних плівкових покриттів найчастіше використовуються інгібіторні тонкоплівкові покриття (ІТП), воскові суміші (мікрокристалічні воскові суміші) і смолянисті покриття.
Про інші секрети зимового зберігання техніки поговоримо наступним разом.
Щоби своєчасно і якісно посіяти, обробити посіяне, зібрати урожай - без механічних помічників не обійтися. Аби їх придбати, справжній господар добре затягує пояса, інколи віддає майже весь урожай, бере кредити. І на всі ці обмеження ви йдете в надії, що придбані машини, трактори, комбайни, навісне обладнання працюватимуть довгі роки, значно полегшуючи ваші фізичні зусилля.
Аж раптом виявляється, що техніка навіть найавторитетніших виробників відмовляє у найпотрібнішу мить. І замість того, щоби працювати, цінуючи кожну хвилину, ви бігаєте по сервісних центрах, гаючи дорогоцінний час, зазнаючи збитків. Але ж часом ви самі винні в тім, що ваші механічні помічники не виправдовують сподівань.
Однією з причин передчасного псування технічних засобів є незадовільне їх зберігання.
Починати бажано з даху
Про це треба подбати ще перед тим, як щось купувати, щоби погода зненацька не покарала. Яким бути сховищу для технічного парку - залежить від можливостей господаря. Найкращий варіант – це фундаментальний бокс із системою обігріву. Сьогодні на будівельному ринку є чималий асортимент матеріалів для стін, покрівлі, підлоги. Шукають своїх замовників і численні фірми, що спеціалізуються на спорудженні господарських об’єктів.
Ще краще, якщо ви самі розумієтеся в кладці, штукатурці, покрівельних роботах. Тоді зможете зі знанням справи стежити за процесом зведення приміщення. Кошти, вкладені в спорудження надійного сховища для техніки, окупляться протягом року - двох. Головне, якщо ви матимете теплий фундаментальний бокс - зможете за будь-яких погодних умов ретельно і якісно провести всі роботи з технічного обслуговування агрегатів. До того ж, надійно вкрита від атмосферного впливу та відповідно доглянута техніка не псуватиметься від корозії і завжди буде готова до застосування за призначенням.
Якщо ж у вас бракує грошей на фундаментальні бокси – будуйте тимчасові, бажано з металевого листу. Або споруджуйте навіс. Але не радимо використовувати руберойд, пінопласт, інші займисті матеріали, бо іскра від працюючого двигуна може стати причиною великої пожежі, яку ви власними силами навряд чи загасите.
Якщо доводиться залишати техніку на відкритих майданчиках, машини обов'язково мають пройти миття, консервацію і герметизацію, після чого їх встановлюють на підставки. Окремі деталі, складальні одиниці та вузли, що швидко руйнуються від впливу атмосферних факторів (акумулятори, клинописові передачі, втулочно-роликові ланцюги тощо), знімають з машин і після відповідної підготовки зберігають на облаштованих складах.
Основи консервації
Погодні умови нашої держави, погодьтесь, мінливі. Скажімо, перепади температур за добу інколи сягають 15-20°С, а вологість повітря в осінньо-зимовий період становить 90-100%. Це ідеальні передумови для корозії. Тож як від неї захиститися? Передусім треба підготувати техніку до зберігання. Ретельно очистити від пилу, бруду, мастил та олив, рослинних решток, добрив, пестицидів.
Для миття сільськогосподарської техніки перед її зберіганням є чимало відповідних синтетичних засобів, що ефективні від усіх видів забруднень і забезпечують добре очищення. Після «водних процедур» і висихання всі непофарбовані металеві поверхні деталей та агрегатів треба «законсервувати». Причому консервують і ті деталі, що залишаються на машинах, і ті, що зберігаються у складських приміщеннях.
Для захисту від корозії зовнішніх і внутрішніх поверхонь автотракторної та сільгосптехніки під час зберігання використовують відповідні консерваційні матеріали: пластичні (мастила), рідкі (оливи) та плівкові покриття.
Щоправда, варто підкреслити: консерваційні мастила добре ізолюють поверхні деталей від навколишнього середовища, та складність розконсервації обмежуює їх застосування. Найпоширенішими є мастило Гарматне і ВТВ-1.
Консерваційні оливи умовно поділяють на групи. Робочі – ті, що призначені для експлуатації різних машин та механізмів і неспроможні тривалий час захищати їх від корозії. Консерваційні призначені для внутрішньої та зовнішньої консервації металовиробів на період зберігання або транспортування і непридатні для експлуатації. Після розконсервації їх потрібно замінити на робочі оливи. Консерваційно-робочі відрізняються від консерваційних тим, що їх можна разово використати, вводячи техніку в експлуатацію (наприклад, до першої заміни оливи). Робочо-консерваційні оливи призначені для зберігання, транспортування, періодичної та постійної експлуатації техніки. Маючи високі експлуатаційні властивості, вони поступаються консерваційним і консерваційно-робочим оливам за захисними властивостями.
У якості захисних плівкових покриттів найчастіше використовуються інгібіторні тонкоплівкові покриття (ІТП), воскові суміші (мікрокристалічні воскові суміші) і смолянисті покриття.
Про інші секрети зимового зберігання техніки поговоримо наступним разом.
Підготував Володимир ВІЛЬОВИЧ
Навігація