Для того, щоб одержати ранній урожай овочів, деякі з них можна сіяти під зиму. Явні плюси такої сівби – економія часу навесні та можливість отримати врожай на два тижні раніше. Ще одна вигода: зібравши ранній урожай, на тій же ділянці можна знову посіяти овочі та ще раз їх зібрати. Мінуси також очевидні: важко повністю виключити проростання або загибель паростків.

Для підзимової сівби важливо правильно вибрати місце. Воно має бути рівним, добре освітленим, в міру зволоженим і захищеним від північного вітру. Потрібен родючий ґрунт, який добре прогрівається. Без цих умов краще не ризикувати. Оптимально підходять для сівби ділянки з легким суглинистим чи супіщаним ґрунтом. На піщаних ґрунтах насіння деяких культур вимерзає. На важких глинистих навесні паростки не можуть пробитися і гинуть від нестачі повітря, а після дощу сходи може затягти глибше.

Ділянку заздалегідь перекопують на глибину 20-22 см, вносять азотні добрива (15-20 г/ м² аміачної селітри), фосфорні (40-50 г суперфосфату), калійні (20-30 г/ м² сульфату калію). Мінеральні добрива можна замінити пташиним послідом або гноївкою з розрахунку 1-2 кг (л) на 1 м². Якщо ґрунт недостатньо вологий, його перед перекопуванням або розпушуванням зволожують з розрахунку 3-4 відра (30-40 л) води на 1 м², після висівання під зиму овочі вже не поливають. У подальшому аж до посіву ділянку підтримують у чистому від бур’янів і розпушеному стані.

Перед самим висіванням ґрунт ретельно вирівнюють, роблять рядки глибиною близько 3-4 см та з шириною міжрядь 10-15 сантиметрів. Добрим заходом при підзимовій сівбі є мульчування рядків (смуг) перегноєм, торфом, торфокомпостом, компостованою тирсою шаром 1-2 сантиметри. Це сприяє кращому прогріванню навесні під мульчею ґрунту і дає змогу проводити міжрядне розпушування ще до появи паростків. При цьому проростання насіння прискорюється на 2-3 дні, і сходи є більш дружними та рівними.

Норму висіву при підзимовій сівбі збільшують на 30% у порівнянні з весняною. Однак і врожайність овочів при висіванні восени можна збільшити на 20-25% порівняно з весняною сівбою. Висіяне під зиму насіння набрякає під час зимових відлиг, загартовується під впливом низьких температур, тому рослини ліпше витримують весняні приморозки, утворюють добре розгалужену кореневу систему, їх менше пошкоджують шкідники та хвороби.

Дуже важливо підібрати оптимальний строк посіву, при якому насіння не проросте з осені. Більшість овочевих культур не проростає при температурі нижче 5 градусів тепла. Тому проводити осінню сівбу слід тоді, коли температура стійко тримається в межах від 1 до 3 градусів тепла (за 5-8 днів до замерзання ґрунту). Це здебільшого кінець жовтня - початок листопада.

Для підзимової сівби рекомендовані такі овочі: морква, петрушка, селера, пастернак, кріп, салат, крес-салат, шпинат, редиска, біб, горох, буряк, цибуля, часник. Пізно восени (в листопаді-на початку грудня) можна сіяти пекінську капусту. Беруть обов’язково ранньоспілі сорти овочів. Адже якщо висіяти пізні, то овочі можуть дозріти одночасно з посадженими навесні. Насіння перед висівом не можна замочувати й обробляти стимуляторами. При підзимовій сівбі не забудьте про сумісність: овочі, посаджені на одній ділянці восени і навесні, повинні поєднуватися одні з одними.

Висівати овочі під зиму треба обов’язково рядами. До насіння моркви, петрушки й пастернаку можна додавати насіння салату: він навесні зійде рано й позначить рядки, що дасть можливість обробити міжряддя ще до того, як зійде основна культура.

Ранньою весною, коли ще лежить сніг, зазвичай у березні, грядки з підзимовими посівами необхідно вкрити плівкою або іншим підсобним матеріалом, заготовленим з осені. Гарні результати дає спорудження тимчасових тунелів з перфорованої або звичайної плівки. На звичайній плівці при цьому роблять отвори діаметром 1 см по 400-500 штук на 1 м². Дуги таких тунелів повинні бути з товстого металевого дроту, поліетиленових трубок чи вербових прутів. Дуги встановлюють ще з осені до замерзання ґрунту, застромлюючи їх кінці в землю на відстані 1-1,5 метра один від одного. Ширина тунелю залежить від ширини грядки.

Осіння сівба дає змогу збирати врожай вже у кінці квітня - на початку травня. Але овочі, вирощені з підзимових посівів, переважно не призначені для тривалого зберігання, краще споживати їх відразу.