Дайкон - далекий родич редьки і редиски, який все-таки дещо відрізняється від цих культур хоча б тим, що належить до іншого підвиду - родини капустяних або хрестоцвітих. А ще відмінність полягає у вирощуванні та догляді за цією рослиною. До речі, в усьому світі починає збільшуватися попит на японську редьку, а саме так називають дайкон. Не будемо відставати і ми, познайомимося з цією культурою ближче. 

 Дайкон - нова перспективна культура. Її батьківщина - Японія. Там дайкон - головна овочева культура й входить у щоденне меню кожного японця. Ми ж розглядаємо цей овоч у зв'язку з високою врожайністю й добрими смаковими якостями коренеплодів.

 Дайкон дворічна або однорічна рослина з надзвичайно широким спектром стиглості плодів. Надранні сорти здатні давати врожай вже через 30-40 днів після посіву.

 Коренеплоди дайкона бувають округлої, циліндричної, конусної і навіть змієподібної форми. Довжина плода від 10 до 50 см, діаметр - від 5 до 12 сантиметрів. Забарвлення коренеплодів у більшості випадків біле, але з’явилися нові гібриди зі світло-зеленим забарвленням верхньої частини плоду.

Вирощування овочу

 Вирощують дайкон так само, як редьку, але відмінність в тому, що коренеплоди розвиваються глибше, тому ґрунт обробляють ретельніше й глибше. Дайкон не потребує внесення перегною, хіба що гній можна внести за рік до посадки, тобто перед його попередником. Натомість восени на грядку, де планують садити дайкон, потрібно внести у ґрунт мінеральні добрива - на 1 м. кв. потрібно 20 г мочевини, 40 г суперфосфату і 30 г калійної солі.

 Дайкон для споживання влітку висівають в кінці квітня - на початку травня, а для осінньо-зимового зберігання - з середини червня до середини липня. Найбільший врожай отримують від посівів, зроблених у кінці червня та початку липня. Останній термін висіву дайкона - початок серпня, одначе за таких умов коренеплоди отримують дрібні - всього 300-350 грамів.

 В кожну лунку вносять по 3-4 насінини на глибину 1,5-2 сантиметри. Між лунками в рядку залишають проміжок 25-40 см в залежності від сорту. Сходи з’являються зазвичай на 5-7 день. Якщо цього не сталося, то це свідчить про недостатню вологість ґрунту. В такому разі потрібен полив, а після - мульчування поверхні ґрунту торфом. При появі першого чи двох справжніх листків у гнізді лишають одну найсильнішу і найрозвиненішу рослину, а інші - виривають або ж пересаджують в інше місце.

 Важливо знати, що ранній чи пізній урожай дайкона можна одержати в засклених і плівкових теплицях. Для цього насіння висівають або в березні - квітні, або в серпні після збирання теплолюбних культур. Схема посіву - як у відкритому ґрунті.

 І ще одна важлива деталь – у дайкона є один небезпечний шкідник - городня совка. Вона розмножується в ґрунті з підвищеною вологістю. Поїдає листя й коренеплоди овочу. Від нападу метеликів і гусениць ранні посіви вкривають плівкою. А ще краще почастувати шкідників перчиком. Спеціально для таких випадків кладуть у літрову банку 5-6 стручків червоного гострого перцю, заливають гарячою водою, накривають тканиною й настоюють 12 годин. Після цього «перцівку» розводять в 10 л води й поливають грядки з дайконом. Якщо подекуди шкідники все-таки  залишилися, через 2-3 дні повторюють процедуру.

 Прибирають коренеплоди в суху погоду, очищають і лишають на декілька годин на грядці. Потім обрізають ботвиння, лишаючи черешки 1,5-2 сантиметри.

 Зберігати дайкон потрібно в поліетиленових мішках або ящиках, пересипаних піском, в погребі при температурі 1-5ºС.

 Переваги дайкона

 Загалом дайкон сприяє очищенню людського організму від шлаків і профілактиці багатьох захворювань. Ці плоди можна використовувати навіть у раціоні хворих на цукровий діабет.

 1. Має низьку калорійність (від 19 до 21 ккал у 100 г продукту).

 2. Містить фітонциди, які вбивають патогенну мікрофлору порожнини рота й кишечника.

 3. Містить багато калію. Дайкон діє як слабкий сечогінний засіб, сприяючи виведенню натрію й зменшенню набряків.

 4. Має велику кількість грубих волокон і клітковини. З цієї причини вживання японської редьки знижує рівень холестерину й тригліцеридів.

 5. Містить ферменти амілазу, діастазу, протеазу, що беруть участь у переробці вуглеводів і білків.

 6. Розріджує мокротиння.

 7. На відміну від вітчизняних коренеплодів - буряка й моркви - дайкон в 5 разів менше накопичує солі важких металів із ґрунту.

 Рецепти 

 Коренеплід дайкона, на противагу редьці, не містить гірчичних олій, а на відміну від редису, має досить помірний аромат. Цей іноземний овоч на смак ніжний, соковитий і радує хрусткою структурою. Соковиті коренеплоди вживають у солоному вигляді, тушать, додають у супи й салати.

 Готуючи будь-яку страву з дайкона, потрібно промитий коренеплід, обрізати на обох кінцях. Шкірку видаляти бажано в мінімальній кількості, тому що саме вона містить найбільше вітамінів і інших корисних речовин.

Салат «Яблуко спокуси»

 Потрібно: японська редька – 2 шт., зелені яблука - 4 шт., лимонний сік, оливкова олія.

 Японську редьку та яблука натерти, змішати, заправити лимонним соком і оливковою олією і подавати до столу.

 Смажений дайкон

 Потрібно: японська редька – 3 шт., кріп, петрушка, зелена цибуля, лимонний сік, рослинна олія.

 Добре вимиті коренеплоди нарізають кружечками й присмажують на рослинній олії до прозорості. Потім солять за смаком, рясно посипають дрібно нарізаним кропом, петрушкою й зеленою цибулею. Усе разом просмажують ще 10 хвилин.

Салат із дайкона з волоськими горіхами

 Потрібно: дайкон - 0,5 кг, морква - 2 шт., волоські горіхи - 12 шт., 1/2 лимона для соку й цедри, 6-8 зубчиків часнику, сіль. Коренеплоди дайкона й моркви вимити, очистити й натерти на дрібній тертці. Горіхи потовкти в ступці із часником, влити лимонний сік, посолити за смаком, додати цедру лимона й перемішати.